Звідки на сорочці вишивка

2021-05-19

1

У давні часи вважалося, що сорочка може мати небезпечну і магічну дію на здоров'я людини. Мотив "небезпечної" для життя сорочки часто зустрічається у фольклорі: парубок або дівчина засинають мертвим сном, одягнувши на себе нову сорочку. Тому, щоб знешкодити небезпеку, треба було здійснити відповідні заходи, одним з яких і стало нанесення вишивки.

Сорочка належить до найдавнішого одягу наших предків. За княжих часів в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. За козацьких часів сорочки були без комірів, лише з вузькою лямівкою по краях, зібраного на нитку полотна, навколо вирізу шиї. Орнамент наносився на найбільш вразливі для людини місця: комір, пазуху, манжети. Орнамент складався не просто з малюнків, а із оберегів - хрестиків, що уособлює сонце, ромбів, які символізували землю, та інших знаків, проти котрих, згідно з народними віруваннями, була безсила всяка нечисть. Широко використовувався рослинний орнамент. Шию увінчувало безперервне поєднання квітки, листка і пуп'янка, що символізувало народження, розвиток і безперервність життя. Вишивка на пазусі покликана захищати найважливіші центри людини - серце і душу. Тому тут широко застосовували символіку винограду, яка розкриває радість і створення сім'ї. А багата вишивка на рукавах - оберіг і шанування рук трудівниці. Дуже популярною у вишиванках є калина - символ невмирущості роду, улюблене дерево нашого українського народу.

Кожен колір у вишиванці має своє символічне значення. Біле полотнище - символ невинності та чистоти. Його вишивали більшість червоними і чорними нитками. Червоне - колір сонця, символ життя і свободи. Чорний - колір землі, означає добробут, достаток, іноді - смуток. Найбагатшими орнаментами прикрашали сорочки молодих дівчат. До речі за вишиванкою можна було судити про працелюбність дівчини: чим багатша вишивка, тим вправніша і більш роботяща дівчина.

Жодна дівчина не одягала материну вишиванку, щоб не перейняти її важкий досвід. І ніколи дівчата не дозволяли переймати свій неповторний орнамент подругам, щоб ті часом не вкрали їхню долю. Значно скромніше оздоблювали свої сорочки заміжні жінки, переважно чорними і синіми нитками. Синій колір символізував довіру і безкінечність. У чоловічих сорочках - чумачках і українках - вишивалися уставки і манжети.

Найбільше цінується у вишиванці її чистота. Сорочка шиється тільки з білого льняного чи конопляного полотна, за винятком траурної вишиванки, яка має чорний колір. Вишиванка у давній уяві мала захисну магічну силу. Від цього побутує вислів "народитися в сорочці" - значить бути щасливою людиною. З часом магічний зміст забувся, проте в нього розвинувся зміст моральний: стала уособлювати любов і відданість, що мали зберегти від усього недоброго. Ось чому саме сорочку дарує хлопцеві - дівчина, синові - мати, чоловікові - дружина.

Наречена, даруючи своєму коханому вишиванку, ще й прикріплює барвінок, щоб у родині панувала любов і колоски - щоб був достаток.

Чарівної сили набуває сорочка, яку вишивали з любов'ю, добрими думками і чистими помислами. Така вишиванка захищає людину від усього злого. Про це, безперечно, знали ті далекі киянки, котрих зібрала чи не у перший гурт вишивальниць донька князя Ярослава Мудрого дев'ять століть тому. Згодом, коли Анна Ярославна виходила заміж за французького короля, то серед розкішного посагу везла в чужу країну і київські вишиванки. І не перед златом-діамантами, а саме перед вишитою сорочкою з України онімів від подиву Париж.

1111111

Кiлькiсть переглядiв: 141

Коментарi