"МАНДРІВКА СВІТОМ КНИЖОК"

2021-11-10

Бібліотеку тимчасово закрили з 9 листопада, а ми починаємо подорожувати світом книжок.

Мандруйте разом з класною книгою не виходячі з дому і таким чином збережете своє і чиєсь здоров'я. Книги, які будемо згадувати варті вашої уваги. Вони є у нас і у вашій домашній бібліотеці. Можливо у студентські роки прочитані вами. Будемо представляти цікаві твори, що були виданіі не тільки за часів незалежності, а за останні 700 років і стали світовою класикою.

Шанувальники літератури! Пригадуємо улюблені книги, по новому глянемо на письменників. А читачі-початківці оцінять шедеври та сформують свій власний літературний смак.

ІРИНА ВІЛЬДЕ "СЕСТРИ РІЧИНСЬКІ"

«Сестри Річинські» — відомий роман Ірини Вільде. У центрі твору — розповідь про родину католицького священика. Після несподіваної смерті батька, що призвела до матеріальної кризи, кожна із п’яти дочок намагається влаштувати свою долю, керуючись особистими уявленнями про моральність і щастя.

Це – портрет Галичини, спочатку роман - епопею вважали історичним. Лише потім виявилося, що він писався вже в 1936-37 роках, так би мовити, «по живих слідах». Твір цікавий та захопливий для широких читацьких кіл.

Сюжет «Сестер Річинських»: священник Аркадій, його жінка Олена та їхні п’ятеро дочок: Катерина, Зоня, Ольга, Неля і Слава.

Олена Річинська до заміжжя була сиротою, якою опікувалися Ладики. На весіллі в Зеленій, на якому вона заглядалася на молодого Ореста Білинського, її посватали з набагато «надійнішою» партією – незграбним богословом Аркадієм, рудим, із ластовинням на обличчі та спітнілими руками. А вона побоялася заперечити, щоб не образити Ладиків.

" В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно, і це робило їх танок сміливим.— Ну, котрий тобі подобається? — спитав Ладик уже напідпитку.

— Той високий, — відповіла наївно, маючи на думці Ореста Білинського.

— Пане богослове, та то ж ви! — вигукнув хтось не зовсім тверезо.

Річинський почервонів і наблизився до Олени, а в неї не стало сміливості заперечити. Почувала, що цим заподіяла б прикрість своєму названому батькові. Аркадій милувався її збентеженням. Рудий, з ластовинням на вузькому обличчі, він хвилину пронизував її розумними очима. Олена стояла перед ним, зніяковіла й тендітна, як травинка. У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, скидалася на велику ромашку. Аркадій так і назвав її.

— Ромашко, — сказав Аркадій ще того самого вечора, — за три тижні я заберу вас.— Та ні, — заперечила несміливо.

Але він додав з глибоким переконанням: — Ніколи не пошкодуєте, запевняю вас!"

І не шкодувала. Можна сказати, що не шкодувала, хоч все її співжиття з Аркадієм, оті довгі двадцять п’ять років, були самою тимчасовістю, самим очікуванням. Багато в чому Олена залишилася молоденькою сімнадцятирічною дівчиною, що танцює вальс з високим рудим богословом, але часто згадувала Ореста Білинського.

І хоча вона не могла сказати, що їй жилося погано з Річинським, Олена і по двадцяти п’яти роках шлюбу зберегла ніжну пам’ять про Ореста Білинського і чекала на нього. Вона таки зустріла своє «перше кохання» знов, по смерті чоловіка Аркадія. От тільки заради цього возз’єднання вона чоловіка не труїла, а омріяного коханця під час зустрічі не впізнала: "став-бо товстий і лисий."

Доньки Олени та Аркадія мали відмінну зовнішність, характери та виховання. Коли зі смертю батька руйнується їхній старий світ, вони змушені йти своєю дорогою, керуючись кожна своїм поняттям моралі, використовуючи кожна свої сильні сторони, щоб вижити у ворожому до себе світі.

Катерина, найстарша сестра, завжди була найбільше подібна до батька. Той самий проникливий розум, але, на її жаль, і та сама зовнішність: «ті самі гострі, наче з каменю карбовані, риси додавали Аркадієві як чоловікові мужності, а Катерину як жінку спотворювали». Тож Аркадій насилу вмовляє придивитися до неї корисливого доктора медицини Теофіла (Філька) Безбородька, наобіцявши йому «золоті гори». «Жіночій долі» Катерини, так само не позаздриш. Вражає сюжет, коли Катерина раз у раз уперто вкладає в руку помираючого батька олівець, щоб той показав їй, де ключі від каси. А коли це не діє, вона запрошує матір попрощатися з Аркадієм і, підгледівши, на яку шухляду він укаже своїй жінці перед смертю, виштовхує матір за двері, рішуче відгороджується від тата кріслом і риється в касі, де знаходить 1800 злотих і акції на 57 тисяч. Лишивши в касі трохи грошей на похорон рідного батька, вона привласнює акції, змушує матір заставити подаровані батьком коштовності й вивозить із хати багато добра, прямо посеред власного весілля.

Неля, найгарніша з п’яти сестер Річинських, яку завжди виховували, як просто вродливу ляльку, покірну і слухняну, вирушає до маклера заради своєї родини і випиває напій, який він їй подає. Напій виявляється наркотичним, а наміри Сулімана ще зухвалішими, ніж гадала Катерина, відправляючи до нього сестру. Ґвалтівник зупиняється тільки тоді, коли зважує, що настойка на «бабинім зубі» подіяла на його жертву надто сильно і її тіло починає холонути.

«Неля, перемагаючи відразу, пригубила, але вино було таке густе, що аж потрібно перехилити келишок. Солодко-терпка маса сповзала на язик. Язик відразу зробився великим і неповоротким..."

Ви ще багато взнаєто про кожну з сестер Річинських. Ірина Вільде проведе Вас через найінтимніші жіночі переживання. Її образи возвеличують жінку-матір, жінку-трудівницю і просто жінку.