" ХТО ВЛІТКУ ЧИТАЄ, ТОЙ І ВЗИМКУ НЕ СУМУЄ"

2022-08-19

Почну з приказки: «Літо дає коріння, а осінь насіння». Діти читають книжки, програмову літературу і їм буде набагато легше у навчальному році. Тому що назбирали багато насіння – знань.

Моє дитинство пройшло у навчанні гри на фортепіано, у різних вуличних розвагах, у волейболі і плаванні, взимку – це катання на ковзанах до пізньої ночі, на стадіоні, під гучні пісні та звичайно у світі книжок. Нині ми живемо у світі гаджетів. Нещодавно прочитала такий жарт: «У дворі гралися. Кожен у своєму смартфоні».

Відомий модельєр Карл Лагерфельд казав: «Книжки – це наркотики у твердих палітурках. Я щасливий книжковий наркоман». Цього літа наші діти є справжніми книгоманами. Деякі закінчили читати програмову літературу, а дехто тільки почав. Чимало читають програмову і водночас для «себе». Деякі без програмової, а тільки для «себе».

Батьки знаходили час і приводили дітлахів, щоб читали книги «по списку». Малі діти, які сильно «впиралися» і не хотіли читати, то брали книги батьки. Пізніше, вже й дитина виходила від нас з книгою, як мама чи тато. Спрацьовує власний приклад. Дитина бачить, що беруть батьки книги і собі хоче.

У нас в Україні війна. Читання є дієвим способом самодопомоги на рівні йоги, медитацій та заспокійливих пігулок. Щодня гортаємо багато новин, зустрічаємо і провожаємо у засвіти Героїв, співчуваємо сім’ям. Результат – перенапружена психіка. Читаючи книги, відволікаємось і думаємо про те, що описав автор. Сімейна психологиня Людмила Микитюк каже: « Нині наша психіка переварює увесь жах, який відбувається. На все інше залишається менше психічної енергії». Тому є нормальним прочитати 1-2 ст., а потім щоразу більше.

Літо – час для читання, так званий - відпочинок з користю. Першокласна книга для підлітків, це тренінг, гра. Вона допоможе дітям, дорослим упоратися з тривогою і з початком шкільного життя. У нас в бібліотеці – красиві, цікаві книги з гарним дизайном. Присутній запах нової книги, читабельний шрифт, а ще привернуть вашу увагу розмальовані вікна з обкладинок книжок: Агнєшка Тишка: "Зося з вулиці котячої" та Саша Кочубей "Сім нескладух Говорухи".