ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ ТА АМАТОРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА . ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ. ДЕНЬ КНИГИ РЕКОРДІВ ГІНЕСА – 9 ЛИСТОПАДА

2022-11-08

День – 9 листопада багатий на знакові свята.

Україна, незважаючи на перебування під гнітом інших держав, змогла зберегти свою ідентичність. Українська культура має глибоке та багате коріння.

Споконвіку пісня й танок, музика й слово, витвори майстрів народної творчості були виразниками національної ідеї, оберегами історичної пам’яті, які живили і зміцнювали дух народу.

Культура і мистецтво — найбільші скарби для кожної держави. Культура робить людину особистістю, робить нас неповторними, несхожими на інших. Це саме те, що вирізняє наш народ серед інших та робить його єдиним і неповторним.

Українці завжди відрізнялися серед інших своєю культурою, мовою, своїм патріотизмом і любові до рідної країни. За дев’ять місяців Україна показує всьому світу свою силу, мужність та незламність. Ще жодна країна світу не отримувала стільки підтримки від інших, скільки має наша незалежна Україна.

Сьогодні про відвагу українців говорять всюди із великим захопленням, а українські пісні співають у різних куточках світу. Наш народ, який був вимушений шукати порятунок в інших державах, популяризує культуру, історію своєї країни, її мову і традиції за кордоном. Так було й раніше.

"Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна" Михайло Грушевський

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову" Ліна Костенко

"Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу" Олександр Довженко

"Україна починається з тебе" В’ячеслав Чорновіл

Наші воїни борються за нашу свободу, незалежність, мову, культуру, за право бути вільною людиною на своїй землі. Українську культуру, мову - знищували, вважали примітивною, називали «хуторянською», «шароварницькою». А відданість народним традиціям була ознакою відсталості. Майже п’ять століть тероризують Україну та її людей. Безліч наказів, розпоряджень, заборон, якими у сусідній росії і досі намагаються обмежити, і знищити мову – рідну мову українців.

Наша рідна мова – українська, тому що наша земля Україна. Українське слово здавна живе у піснях, переказах, легендах. Згадаймо слова Т.Шевченка: «Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого, а серце б’ється – ожива, як їх почує!»

В бібліотеці є багато книг про українську культуру, мову, які в яскравій та доступній формі автори: І. Крипякевич, О.Куцінко, Степан Чарнецький, М.Левчук Т.Береза та ін. подають основні відомості про розвиток писемництва, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до сьогодення. Ми не можемо дозволити собі не знати їх витоків. Як ніколи, сьогодні актуальний вислів: «Той, хто не знає свого минулого – не вартий майбутнього». День української писемності та мови встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Без традиції — нема культури, а без культури — нема нації. Адже кожен народ існує доти, доки живе його культура і мова.

В складні моменти саме культура стає генератором об’єднання суспільства, тому місія тих, хто присвятив себе служінню в цій галузі воістину унікальна.

Сьогодні у сфері культури працює величезна спільнота – численні митці, театральні діячі, музиканти, фольклористи, фахівці музейної, архівної, бібліотечної справи, книговидавці, науковці та викладачі спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, народні майстри та аматори народного мистецтва. Щоденна творча праця цих фахівців є запорукою збереження та розвитку культурних надбань України.

Всі ми — суспільство, влада, освітяни, працівники культури маємо об’єднатися і зберігати та передавати нащадкам найцінніші скарби народу - його культуру, мову, що плекалась віками.