ВЕЛИКИЙ МИСЛИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ - ДО 300-ЛІТНЬОЇ РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

2022-12-02

«Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом», з глибини віків застерігає нас Григорій Сковорода тих, хто не раз брався за розбудову України.

За висловом одного з дослідників біографії і творчості Григорія Сковороди, наші сучасники більше про нього знають, ніж його читають. За життя філософа все було навпаки. Він феномен «книжного світу», адже Сковороді не довелося потримати в руках жодного зі своїх друкованих творів.

Ще один феномен видатного сина України у тому, що його твори розраховані – від освічених мислителів до допитливого пастушка-сироти. Його твори доступні розумінню читачів різного рівня розвитку.

Багатьом нині незбагненна причина шаленої популярності «волоцюги» і «жебрака» з нібито нетрадиційною сексуальною орієнтацією, яким охоче зображувала нашого генія пропаганда росії. Та навіть московські попи, які нещадно наговорювали на нього, ніколи не звинуватили його в содомії.

Важко не звернути увагу між міфічним козаком Голотою і мандрівним філософом, який змінив коня і шаблю на мудрість і перо. У післякозацьку добу саме Сковорода став для українців втіленням народного героя, для якого воля – найвище благо, а істина – найдорожче багатство.

Найкраще це відчула Катерина II, яка указом оголосила поза законом мандрівних дяків. Їх зобов’язали закріпитися при парафіях, а незгодних прирівняли до волоцюг, яких повеліли карати. Згодом шляхом блудниці пішов сталін, який винищив мандрівних кобзарів. Так само, як знищення за наказом Катерини II Запорізької Січі перетворило козаків на кріпаків-гречкосіїв, укази про мандрівних дяків поклав край не залежній від росії освіті в Україні, перетворивши українців на хохлів-малоросів чи в кращому разі просто «тутешніх».

«Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга». Такі слова написав ще у XVIIIст. Сковорода. Філософ передбачав події, які і його зачеплять. Підступний ворог, а до цього, удаваний друг, прямим влучанням ракети знищив приміщення музею Григорія Сковороди на Харківщині, але скульптура вціліла. Росіяни, які самі часто приписували спадщину Сковороди собі та називають його «першим філософом російської імперії», зробили це в рік 300-річчя з дня народження мислителя.

Попри війну Україна відзначає поважну дату із дня народження Григорія Сковороди. До ювілею у міській бібліотеці для дорослих організована виставка «З іменем Сковороди крокуємо в майбутнє». Мета виставки – показати актуальну спадщину філософа, популяризувати ідеї, філософські трактування та життєві погляди. Виставка осяяна любов’ю до мислителя. Ви знайдете на ній трактати, байки, притчі, діалоги, що складають золотий фонд спадщини.

«Уподобайся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори». Цими словами філософ начебто звертається до нас, його нащадків, який переживає жахи війни. Але саме зараз виявляє найкращі свої якості: волелюбність, згуртованість, прагнення свободи та готовність захищати рідну землю. Хоч би як намагався ворог знищити нашу культуру, пам'ять про наших видатних предків, йому це не вдасться.

На відміну від багатьох проповідників, які вчать, як нам жити, а самі живуть за зовсім іншими правилами, Сковорода жив так, як вчив. Це був його вибір, бо мандрівний філософ не раз міг зробити успішну кар’єру придворного співака чи забезпеченого церковного чи цивільного службовця. Для цього досить було адаптуватися до примарного світу марнославства, духу козака-філософа, яким навіки залишився Григорій Сковорода.

Годі про нього. Беремо книги Г.Сковороди і читаємо.

Бібліотекарка Тетяна Гілевич