37 РОКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

2023-04-26

Тридцять сім років тому на карті світу з’явилася і закріпилася назавжди нова, невідома досі територія - ЧОРНОБИЛЬ.

Чорнобиль став провісником розпаду СРСР і народження незалежної Української держави.

Від тих моторошних днів, сповнених гіркотою і важкою працею науковців, будівельників, військовослужбовців і медиків, минуло 37 років. Це строк життя одного покоління.

Ми відзначаємо річницю Чорнобиля в умовах війни, коли російський агресор погрожує світові ядерною зброєю.

Чорнобильській катастрофі присвячено десятки тисяч наукових статей, тисячі книжок і монографій, сотні віршів і художніх творів, десятки документальних та ігрових фільмів. Правду про Чорнобиль творили лауреати Нобелівської премії і прості робітники, академіки і поети.

До 37-ці від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції бібліотекар дорослого абонементу підготувала виставку-попередження "Чорних дат у людства є немало". На виставці читачам представлено літературу, в якій детально описуються події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів-чорнобильців, гіркі наслідки катастрофи для України та світу та спроби їх подолання, питання енергетичної безпеки та використання альтернативної енергетики.

На виставці навчальна та наукова література, колективних авторів, професорів медичних університетів. Ви дізнаєтесь про подальшу долю поселенців Зони відчуження, тривожні спогади про події 1986 року, проблемами тридцятикілометрової зони і самої станції діляться в ній люди, яким небайдужа ця трагедія.

Сьогодні, з висоти нашого 37-річного досвіду, Сергій Плохій - автор документальної повісті “Чорнобиль”, виданої в 20 країнах світу, виклав нам уроки Чорнобиля:

УРОК ПЕРШИЙ: ядерний реактор будь якої конструкції, експлуатований у будьякій країні, є вибухонебезпечним об’єктом — атомною бомбою уповільненої дії, яка вимагає гранично відповідального до себе ставлення. Розвиток катастрофи на АЕС Фукусіма (Японія) підтверджує це положення. Бог не видає охоронних грамот на жоден ядерний реактор на Землі.

УРОК ДРУГИЙ: так звана “мирна” ядерна енергетика породжена військовим ядерно промисловим комплексом. Україна і Японія, які самі не виробляли ядерної зброї, стали його жертвами. Розвиток ядерної енергетики в будь якій країні — це шлях до атомної зброї, що підвищує ризик ядерної війни.

УРОК ТРЕТІЙ: ядерна катастрофа чорнобильсько фукусімського типу набуває глобального значення за своїми наслідками для екологічної ситуації і впливу на долі мільйонів людей. Глобальний характер такої катастрофи змітає зі свого шляху всі державні кордони та політичні, соціальні чи національні бар’єри. Така катастрофа стає явищем світовим. Виток радіації в результаті Чорнобильської катастрофи був як мінімум у 100 разів більший, ніж після вибухів атомних бомб у Хіросімі й Нагасакі. Радіоактивні осади після Чорнобиля випали на території, де проживали 3 мільярди людей. У 13 європейських країнах понад 50 % територій були забруднені радіоактивними нуклідами. Людство виявилося безсилим подолати масштаби аварії.

УРОК ЧЕТВЕРТИЙ: катастрофи глобального типу призводять до появи сотень тисяч екологічних біженців і тяжких наслідків для системи охорони здоров’я і соціальної сфери. Катастрофа показала, що з мільйонами людей не можна розмовляти сухою мовою — незрозумілою і далекою від турбот мільйонів.

УРОК П’ЯТИЙ: катастрофа веде до поступового зростання проблем зі станом здоров’я персоналу АЕС, ліквідаторів та осіб, що проживають у забруднених районах. Описано й вивчено низку нових медичних феноменів і патологій, зокрема таких, як імунодепресія, вплив гарячих часток, патологія нирок і сечовивідних шляхів, синдром слабкості, синдром вегето0-судинної дистонії та інші.

УРОК ШОСТИЙ: 300 000 людей померло у переконанні, що причиною їх смерті стала Чорнобильська катастрофа. Ці люди, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, МАЮТЬ ПРАВО ТАК ДУМАТИ. І ніякі бюрократично медичні організації не повинні ЗАПЕРЕЧУВАТИ ЦЕЙ ФАКТ. Поважаймо право мертвих на власні переконання. Вони врятували нас, живих.

УРОК СЬОМИЙ: надважлива проблема політичної, військової та економічної стабільності держави, на території якої сталася ядерна катастрофа. Аварія на ЧАЕС нанесла величезний удар по економіці України, був час, коли видатки на подолання наслідків забирали щорічно до 12 % державного бюджету, а виплати ліквідаторам довелося скорочувати, що породило низку соціальних конфліктів.

Недовіра до держави, породжена ще в часи Радянського Союзу, лише поглибилася й відіграє сьогодні руйнівну роль. Смертельно небезпечним є ведення воєнних дій на території держави, де сталася глобальна ядерна катастрофа, або поблизу АЕС, які можуть стати мішенями для нанесення ударів.

Російська агресія показала всю небезпеку цієї авантюри: бойові дії із застосуванням важкої артилерії, ракетних систем, танків і САУ на відстані всього 160 км від Запорізької АЕС могли призвести до нової глобальної катастрофи. Дивно, що ні ООН, ні МАГАТЕ, ні союзники України на Заході не помітили цієї загрози.

УРОК ВОСЬМИЙ: зростає роль державного націоналізму, захисту національних інтересів у питаннях ядерної політики. Україна дорого заплатила за свою підрядну, несамостійну позицію “молодшого брата” у відносинах із ядерним монстром Росією, яка нав’язала нам свої застарілі технології і залежність у зберіганні відпрацьованих зборок і постачанні палива.

Ліна Костенко говорить: спинися і схили свою голову! Перед тобою зона національної трагедії. Тут загинуло Українське Полісся. Пошануй святу пам'ять і страждання цього народу.

Тетяна Гілевич, бібліотекар